RAGNAROK

Сів крук на вівтар Світить місяць грізний
Я прийняв богами в дар
Меч вогню залізний
Запрягай коня
Зорі - мої шати
Помолися за нас мила
Нам час вирушати
Під прихистом зоряних куполів
Молю свій рід, дай силу цих полів
Розум - холодний, як Арес волів
Тіло моє залізний плід небесних ковалів
Демон завмер, ворог околів
Бо сам Перун мою кольчугу плів
Батько Богун люті не жалів
Так і я вже з болотяних бісів настинав голів
І щоб не готував лукавий враг нам
Я син стихій, неубієнний брахман
Я вовк, я дуб, я древній малахіт
Бо там де блазню смерть, воїну перехід
Доля навіки запекла в нас гарт
Та ще зарано нам іти в Асгард
Баал блукає по земному храму
Ім‘ям Світла, ім‘ям роду, відчиняйте браму